ЛІТЕРАТУРНИЙ СВІТАНОК

пʼятниця

Вільям Джиллетт – перший виконавець ролі Шерлока Холмса

24 липня 1853 року народився американський актор і сценарист Вільям Джиллетт – перший виконавець ролі Шерлока Холмса.

Театральні та кінохроніки зазначають, що наприкінці ХІХ ст.. на британських театральних підмостках йшло кілька п’єс про сищика, образ якого вивели на сцену драматурги Чарльз Брукфілд та Джон Вебб. Але такий Холмс не подобався Артуру Конан Дойлу, тому письменник сам написав текст п’єси та передав на адаптацію американському актору Вільяму Джиллетту. Той зауважив, що п’єса не зовсім вдала і переписав її. Але сталося так, що зникли і оригінал, і переробка. Тоді Джиллетт за один день написав п’єсу заново і відправився до Лондона, аби переконати Конан Дойла у придатності цього твору до сцени.

Коли Артур Конан Дойль стояв на пероні, з потяга вийшов не Джиллетт, а справжній Шерлок Холмс, одягнутий в своє фірмове пальто, капелюх і з люлькою в зубах. Він підійшов до ошелешеного Конан Дойла й сказав: «Безсумнівно, Ви – письменник!». Так почалося їхнє знайомство й дружба.

П’єса Джиллетта пішла в роботу. Вона складалася з чотирьох актів за кількома сюжетами книг, але всі персонажі, крім Холмса, Ватсона і Моріарті, були власними творіннями Джиллетта.

Вільям Джиллетт сам зіграв Шерлока Холмса. Саме з вуст його Шерлока вперше пролунала фраза «Елементарно, дорогий друже!», яка потім трансформувалася в «Елементарно, Ватсоне!». Щоб легко її вимовляти, не виймаючи люльку з рота, Джиллетт замінив її прямий мундштук на вигнутий. Ось так з’явився той канонічний образ відомого сищика, якого складно уявити іншим.

Загалом Вільям Джиллетт 1300 разів зіграв Шерлока Холмса у театрі і кіно. Роль сищика, до речі, була єдиною у кіно кар’єрі Джиллетта.

15 травня 1916 року на екрани виходить німий чорно-білий фільм «Шерлок Холмс» (перший і єдиний фільм, який бачив Артур Конан Дойль), знятий у Чикаго режисером Артуром Бертелетом. Над сценарієм працював сам літературний батько Шерлока, а ось особливості акторської гри для кожного персонажа прописав Вільям Джиллетт. Фільм був адаптацією однойменної п’єси і мав шалену популярність серед прихильників відомого сищика.

Кінострічка складалася з чотирьох частин: «Листи від крон-принца», «Моріарті проти Шерлока Холмса», «Трагічна ніч» і «Тріумф Шерлока Холмса». Довгий час картина вважалася втраченою, але у жовтні 2014 року у кіноархівах Французької сінематики були виявлені сім котушок плівки з копією фільму загальною тривалістю 90 хвилин. Вперше відреставрований фільм показали через рік на фестивалі відновлених картин Toute La Memoire du Monde. А ще через рік, у 2016 році, стрічку мали змогу подивитися і українці на VII Міжнародному кінофестивалі в Одесі. Фільм було показано на Потьомкінських сходах у музичному супроводі Симфонічного оркестру. Відвідати показ мали змогу абсолютно усі охочі безкоштовно.

середа

Літо + книга = супер відпочинок!

На календарі 1 липня, а, значить, у самому розпалі літо… час холодного лимонаду, смачного морозива, свіжих ягід і фруктів. А ще літо приносить нам у дар яскраві сонячні промінці, лагідний шепіт морських хвиль і можливість подорожувати вулицями нових міст та сторінками нових книг.

У найспекотніші години полуденного відпочинку так приємно взяти до рук книгу і перенестися у світ літератури, світ з незвичайною казковою атмосферою, яскравими пригодами, таємницями і колоритними героями, які з перших сторінок перетворюються для читача на справжніх добрих друзів.

Зустріч з книгою – це завжди свято, адже це можливість познайомитися з творчістю нових письменників, відкрити нових героїв, пізнати світ та отримати насолоду від читання.

Літо + книга = супер відпочинок!

Увага! Літературний фотоквест

Ось і підійшов до завершення 2019-2020 навчальний рік. Рік, який став для кожного з нас несподіваним і непередбачуваним, сповненим нових зустрічей, нових вражень і нових книг.

Підводячи підсумки року, хочеться пригадати найяскравіші його моменти, а таких було чимало, особливо на уроках зарубіжної літератури. Аби ще раз насолодитися витонченим гумором і глибокою мудрістю, дитячою безпосередністю і душевною чистотою, відчайдушною сміливістю і феєричним оптимізмом улюблених книжкових героїв, пропоную Вам, дорогі мої діти, стати учасниками літературного фотоквесту «Сторінками улюблених творів».

Умови участі дуже прості – уважно читаєте завдання, знаходите відповідь на сторінках прочитаних книг, робите фото відповіді чи з відповіддю (не забувайте уважно читати завдання) і оформлюєте відповідь, пам’ятаючи про естетику і креативність.

пʼятниця

День народження детективу

Детектив – чи не єдиний жанр, який має визначений день народження. Він народився разом з публікацією оповідання «Вбивства на вулиці Морг» Едгара Алана По, яке вийшло у часописі Graham’s Magazine (Філадельфія, США) 20 квітня 1841 року.

неділя

Зі світлим святом Великодня!

Вітаю Вас з радісним і світлим весняним святом оновлення,

з Великоднем!

Пасха – це не просто червоний день календаря, це можливість духовного очищення і просвітлення, це початок нового життя. Тому, в цей особливий день бажаю Вам міцності духу і сердечного тепла. Нехай янгол-охоронець закриває своїм великим, надійним крилом від усіх негод. Бажаю, щоби щастя приходило в Ваш дім з кожним світанком, а життя наповнювалося яскравими подіями та вірними друзями. Нехай ніжний аромат здобних пасок, яскраві фарби яєць, дзвінкий сміх і світлі посмішки близьких наповнять цей день справжнім дивом і прекрасним настроєм.

Христос Воскрес!

17 квітня – День поезії хайку

Хайку – короткий, лише в три рядки вірш, родом з Японії. У ньому немає рими, і тільки ритм відрізняє його від прози. Почуття передаються опосередковано – через образи природи, окремі деталі навколишнього світу.

Хайку не містить повчань. Його завдання – створити поетичну картину, яка збентежить душу та заставить читача замислитися. В цих віршах не прийнято писати про кохання, а також релігію та політику.

І зимування - свято

Якщо в твоєму серці -

Квітуча слива!

Ці три рядки написані Мацуо Басьо. Саме його вважають головним поетом цього жанру. До речі, люди, які пишуть хайку, називаються хайдзинами.

Також з хайку пов’язані такі японські імена як Йоса Бусон, Кобаясі Ісса, Масаока Сікі. Цей жанр привертав увагу і українських поетів, приміром В.Коломійця. А над перекладами хайку в Україні працювали Микола Лукаш, Іван Бондаренко та Геннадій Турков.

Кожний може прочитати хайку по-своєму, знайти співзвучність своїм думкам. Щоб осягнути такі вірші потрібно тонко сприймати природу, вміти насолоджуватися виглядом звичайної квітки чи пташки. У сучасному світі техніки, бетону та заліза людині все важче побачити красу природи. Тому, коли ви втомитесь від метушні, візьміть в руки книгу з поезією японських хайдзинів, і відчуйте як спокій наповнює ваше серце. А ще краще – спробуйте себе в ролі автора хайку…

Весняний дощ!
Шкода мені людей,
Які не вміють вірша написати.
Йоса Бусон

Книга з кавовим ароматом

Три найсмачніші аромати?

Аромат гарячої кави, свіжої випічки і сторінок нової книжки.

Надея Ясмінска

Роман польської письменниці Йоанни Яґелло «Кава з кардамоном» вперше опублікований у Wydawnictwo Literatura 2011 року і одразу був номінований на «Книжку року 2011» польської секції IBBY. Також роман отримав номінацію на нагороду Donga і потрапив у «Список скарбів» Музею дитячої книги.

У книзі ароматний напій хоча й винесений у заголовок, але не виконує якоїсь сюжето- або образо твірної функції. Вона виступає з’єднуючим елементом двох закоханих (Адріана і Лінки), є передвісником кохання, символом його зародження.

Напій або його приготування супроводжують двох закоханих підлітків. У кав’ярні вони вперше посмакували цей напій, обравши серед багатьох інших:

«Кава пахла солодко й водночас різкувато. Лінка відчула на язиці смак меду й ще чогось. Якихось невідомих прянощів.

– Що це таке? Не кориця, щось інше. – Кардамон. І певне ще якісь інші прянощі.

– Як зветься ця кава? Адріан зазирнув у меню. – «Медова пристрасть».

Кава стає символом уваги до смаків і демонстрацією відношення героя:

«Лінка зробила ковток. Відчула гіркуватий присмак, пом’якшений чимось солодким. Під оксамитовим, ледь медовим відтінком крилося іще щось, наче відкривалося якесь друге дно.

– Кава з кардамоном.

– Смакує?

– Звісно. Сам приготував?

– Ні, гномики начарували. Мені здалося, що тобі вона сподобалася тоді в «Оксамиті».

– Чудова. Навіть краща, ніж тоді.»

Так складна й заплутана історія головної героїні Лінки набуває смаку й аромату. «Смакові» зачепки для читацької аудиторії використовує авторка й у продовженні історії Лінки – книгах «Шоколад із чилі», «Тирамісу з полуницями» та «Молоко з медом».

Українські читачі мають змогу прочитати життєву історію Лінки Барської завдяки перекладачці Божені Антоняк та видавництву «Урбіно». Роман «Кава з кардамоном» входить до шкільної програми із зарубіжної літератури 10-го класу.

середа

Переосмислення мистецтва, або Художники про коронавірус

2 квітня – Міжнародний день дитячої книги

Дитячі книги – це не тільки література, коли всім смішно чи кумедно, і не коли все просто і наочно, яскраво і привертає увагу, а коли за допомогою художніх образів, зрозумілих дітям, розповідається про життя, тобто в правильній дитячій літературі перед нами, перш за все, постає яскрава картина світу в різних життєвих ситуаціях.

Починаючи з 1967 року з ініціативи і за рішенням Міжнародної ради з дитячої книги (IBBУ) 2 квітня, в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена, весь світ відзначає Міжнародний день дитячої книги, підкреслюючи тим самим важливу роль дитячої книги у формуванні духовного і інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.

ЦЕ ЦІКАВО! Ганс Крістіан Андерсен народився 2 квітня 1805 року в невеликому данському містечку Оденсе. Він був неперевершеним казкарем, який писав тільки для дітей, а й для дорослих.

У 2012 році в Данії була виявлена невідома досі казка Андерсена під назвою «Сальна Свічка». Рукопис був знайдений серед паперів в архіві містечка Оденсе місцевим істориком. Фахівці підтвердили справжність роботи, яка, вірогідно, була написана відомим казкарем ще в шкільні роки.

Ганс Крістіан Андерсен

«Сальна Свічка»

Все шипіло і свистіло, коли в котлі запалахкотіло полум’я – це була колиска Сальної Свічки. І з цієї колиски вийшла бездоганна свічка – тверда, біла і струнка. Всі, хто бачив її, вважали, що її чекає світле і блискуче майбутнє.

Вівця, маленька симпатична овечка, була мамою свічки, а плавильний котел – батьком. Від матері вона отримала біле блискуче тіло, а від батька спрагу палаючого полум’я, яка проникла в неї аж до самісіньких кісток.

Ось так вона народилася і зростала – з найкращими і найяскравішими очікуваннями від життя. Вона зустрілася з безліччю найдивовижніших істот і подій, бажаючи пізнати життя, і, вірогідно, знайти те місце, яке підійде їй якнайкраще. Але в світі надто багато тих, хто дбає тільки про себе, а не про Сальну Свічку. Світ не міг зрозуміти значущості свічки і використовував її для своїх потреб, кожен тримав свічку неправильно; чорні пальці залишали безліч відбитків на її дівочій білизні, яка, врешті-решт, зникла, пкрившись брудом зовнішнього світу, який підійшов занадто близько – ближче, ніж свічка могла знести. Та хоча за зовнішнім виглядом цього не можна було сказати, всередині вона залишилася чистою і незабрудненою.

Несправжні друзі не змогли побачити її справжню сутність і відкинули її як непотріб.

Тож, це була бідолашна самотня Сальна Свічка, яка не знала, що їй робити. Вона відчувала себе неймовірно нещасною, тому що витратила своє життя ні на що, вона не могла зрозуміти, для чого існувала, навіщо з’явилася на світ – можливо, для того, щоб в кінцевому результаті зруйнувати себе і інших.

Вона міркувала про це все частіше і частіше, глибшими і глибшими ставали її роздуми. І чим більше вона про це розмірковувала, тим більш пригніченою ставала. Неначе брудний покров затулив її очі.

Але потім вона зустріла маленький вогник – кресало. Воно знало свічки краще, ніж сама Сальна Свічка. У кресала був такий ясний погляд, що воно могло побачити те, що знаходиться глибоко всередині, під оболонкою. І воно побачило всередині свічки багато хорошого. Кресало наблизилося, свічка спалахнула – і її серце розтануло.

Назовні вирвалося полум’я – як тріумфальний факел на щасливому весіллі. З’явилося яскраве світло, яке осяяло все навколо, освітлюючи шлях вперед для ближніх – справжніх друзів – тих, хто здатен розгледіти істину в світлі свічки.

Тіло свічки було досить міцним, щоб живити вогник. Краплини одна за одною, як насінини нового життя, котилися вниз, прикриваючи бруд.

Це був не тільки тілесний, а й духовний шлюб.

Сальна Свічка знайшла своє справжнє місце в житті і показала, що вона справжня свічка, ясніючи багато років на радість собі та оточуючим.

(переклад І.Петровська)

Увага! Карантин!

Загальнонаціональний карантин, який мав тривати до 3 квітня включно,

продовжено на 21 день – до 24 квітня включно!

Увага! Карантин!

З 13 березня в Омельницькій філії імені академіка М.А.Доллежаля

КЗ «НВК «Основа» Преображенської сільської ради

запроваджується тритижневий карантин

Відповідне рішення ухвалено 13 березня 2020 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19».

Відповідно до даної постанови з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на всій території України встановлено карантин. З метою організації та проведення занять та забезпечення неперервності освітнього процесу навчання здійснюватиметься в режимі дистанційної підтримки.

Графік освітнього процесу під час карантину

(відповідно до структури навчального року):

16.03 -20.02.2020 – І тиждень

23.03.- 27.03.2020 – весняні канікули

30.03.- 03.04.2020 – ІІ тиждень

Дистанційна підтримка вивчення зарубіжної літератури для учнів 5-9 класів в період карантину буде здійснюватися через блог «Зарубіжна література. Електронний зошит для дистанційного навчання».

Проте, враховуючи, ще не всі учні мають доступ до мережі Інтернет, пропоную традиційні форми роботи на відстані (з підручником, посібниками, художніми творами).

З повагою, вчитель зарубіжної літератури

Петровська Ірина Олександрівна

Всесвітній день письменника

3 березня відзначається Всесвітній день письменника.

Свято ухвалили рішенням 48-го конгресу International PEN Club у 1986 р. З тих пір щороку День письменника святкують майже в усіх країнах світу.

Утім це не тільки професійне свято митців пера. У цей день закликають не забувати про те, що письменницька праця має нести правду і захищати свободу слова.

У чому ж секрет успіху письменників? На думку багатьох із них, саме любов до слова, відчуття краси й мудрості зумовили такий вибір – професію творчого неспокою, постійного прагнення до нового, незвіданого, творення магічного слова, яке здатне викликати думку, уяву, образи. Вони яскраво розкривають перед нами сторінки минувшини, відроджують голос тисячоліть і епох, описують сьогодення, пророкують і змальовують чудернацькі картини майбутнього.

Невідомі факти про відомих письменників:

- Редьярд Кіплінг не любив різнокольорових чорнил і писав тільки чорними.

- Найулюбленіший кінематографістами американський письменник – Едгар По. Сюжети його творів увійшли до 114 кінострічок.

- Гоголь був небайдужий до рукоділля. На літо навіть шив собі шийні хустки, які він дуже любив.

- Ернест Хемінгуей дуже любив котів. У його будинку постійно проживали декілька. Сьогодні по музею письменника розгулюють півсотні цих домашніх вихованців і ні в чому не знають потреби.

- Чарльз Діккенс спав, повернувшись на північ, щоб поліпшити свою письменницьку навичку, і перевіряв точність свого положення по компасу.

- Марк Твен був непоганим винахідником. Серед його розробок – блокнот з відривними листочками для журналістів, шафа з розсувними полицями.

За матеріалами журналу "Шкільний бібліотекар"

пʼятниця

Урок – Шалене чаювання

Дивовижний світ англійського письменника Льюїса Керролла майже два століття зачаровує і дорослих, і дітей. Книги про Алісу читають у всьому світі. Подорож Аліси – це шлях, який вільно торує фантазія людини, звільнена від «тягот дорослого життя»», тому персонажі, що зустрічаються на шляху, і пригоди, пережиті Алісою такі близькі дітям.

Декілька уроків поспіль учні 5 класу мандрували Країною Див разом з Алісою, разом з нею дивувалися чудернацьким мешканцям дивовижної країни, збільшувалися і зменшувалися, плакали і сміялися, розгадували загадки під час шаленого чаювання… То ж і підсумковий урок легко перетворили в урок – Шалене чаювання, на яке зібралися усі персонажі книги, що вже встигла полюбитися.

За філіжанкою ароматного чаю змагалися у літературній вікторині команди Чеширського Кота та Березневого Зайця. Всі діти з величезним захопленням і азартом відповідали на запитання, розгадували ребуси і кросворди, брали участь у конкурсі «Хто я?». Неймовірно швидко промайнули 45 хвилин уроку, розтанули у роті шоколадні цукерки, закінчилося печиво і спорожніли чашки, але пережиті емоції радості і захоплення зробили наш день яскравим і незабутнім.

До нових чаювань!!!

Листи від улюблених героїв

Кожного уроку ми, вчителі, вправно ведемо учнів Країною Знань, допомагаємо торувати подекуди нелегкий шлях, знаходити правильний напрямок руху, долати перешкоди… А ще ми вимагаємо повної віддачі! Перевіряючи домашні завдання, хочемо ґрунтовних і міцних знань, виразного читання напам’ять, стовідсоткового знання змісту творів, ретельного глибокого аналізу. Так, саме цього вимагає від нас програма, а ми, відповідно, вимагаємо від дітей. Але урок зарубіжної літератури, особисто для мене, це є дивовижний процес занурення у чарівний світ письменства, сповненого неймовірних людських доль, цікавезних історій і…магії. Так, саме магії. Магії слова!

Читаючи книги, ми ніби стаємо добрими приятелями з героями тих оповідей, розділяючи навпіл їхні радість і смуток. А якщо ті герої ще і наші однолітки, то ми стаємо не просто приятелями, а добрими щирими друзями, яким навіть можемо написати листа. Та тільки чи отримаємо ми відповідь?

Під час підсумкової контрольної роботи з теми «Світ дитинства» п’ятикласники писали листи улюбленим героям – Томові Сойєру та Полліанні Віттієр. Листи ті були сповнені подяки за чудові хвилини радості, подаровані учням героями творів Марка Твена та Елеонор Портер. Щирою любов’ю та захопленням дихав кожен рядочок, кожне слово, написане дітьми своїм літературним друзям. Але жоден з учнів навіть не сподівався, що лист дійде до адресата, і не просто дійде, а матиме відповідь.

Не передати словами ті емоції, якими ясніли обличчя школярів у той момент, коли вони читали листи-відповіді від Тома і Полліанни. Подив, радість, замисленість… це далеко не всі почуття, які випромінювали дитячі оченята, швиденько пробігаючи по написаному, лагідно торкаючись рученятами яскравих конвертів, на яких саме вони були зазначені адресатами. І нехай коштувало це мені безсонної ночі, але воно… воно того варте!!!