Христос воскрес! Воістину воскрес!

 

Явилась милість нам Господня
І оживила світ, немов в раю;
В знаменне світле свято Великодня
Вітаю щиро кожну я сім’ю.
Бажаю щастя й злагоди в родині
Та благодаті Божої з небес.
І хай по всій лунає Україні:
– Христос воскрес!
– Воістину воскрес!

Томас Майн Рід – 200 років від дня народження

 

Томас Майн Рід – англійський письменник, автор пригодницьких романів і творів для дітей та юнацтва, частина з яких була опублікована під псевдонімом «Капітан Майн Рід».

Народився 4 квітня 1818 року в Ірландії в сім’ї пресвітеріанського пастора, Томаса Майна Ріда Ст. І батько, і мати письменника за походженням були шотландцями. За сімейною традицією первісток успадкував батьківське ім’я., але надалі відмовився від його першої частини. По материнській лінії він був далеким родичем Вальтера Скотта.

Отримав гарну освіту в Королівському університетському коледжі Белфаста. В 1840 році в пошуках пригод їхав до Америки, на ще не освоєні простори Заходу, там він полює, торгує з індіанцями. Деякий час він був вчителем і репортером.

Однак мало кому відомо, що перші літературні досліди Майн Ріда були поетичними – у 1842 році в газеті «Пітцбург кронікль» під псевдонімом «Бідний школяр» він опублікував більше десятка віршів. Незабаром після цього Майн Рід створив свою першу п’єсу "Любов мученика", яку було поставлено на сцені одного з театрів Пітсбурга.

У 1843 році у Філадельфії познайомився з Едгаром Алланом По. Ця зустріч докорінно змінила погляди Майн Ріда на власну творчість.  

В 1846 році, будучи журналістом видання «Дух часу», Майн Рід відправився на війну, яка йшла в цей час між США та Мексикою. Беручи участь у бойових діях, він одночасно збирає і публікує матеріали в тижневику під назвою «Записки стрілка». У бою під Чапультепеком Майн Рід отримав тяжке поранення вногу, яке дошкуляло йому решту життя.

У 1848 році він закінчив кар’єру військового, подав у відставку і в чині капітана повернувся на батьківщину і в літературу. Взявши за основу рукописи про Мексиканській війні, в 1850 році Майн Рід написав свій перший роман «Вільні стрілки». Після виходу роману в світ його автор став знаменитим і визнаним письменником. Протягом наступних 16 років Майн Рід написав всі його всесвітньо відомі твори, такі як «Білий вождь», «Оцеола», «Квартеронка», а також його найвідоміший роман – «Вершник без голови». В цей же час, крім художніх творів, з-під його пера виходили нариси і замітки етнографічного і натуралістичного характеру.

В тридцять три роки Майн Рід вирішує одружитися, і його шлюб є не менш романтичним, ніж пригоди його героїв: дружиною Майн Ріда стає п’ятнадцятирічна Елізабет Хайдів з англійської аристократичної родини.

Будучи непрактичною людиною, Рід опинився на межі банкрутства, і в 1867 році письменник вирішує вдруге спробувати щастя в Америці, де пройшла його юність. Майн Рід співчутливо ставився до молодої республіки. У 1860-і роки, у розпалі громадянської війни між північними і південними штатами Америки, він засудив расове гноблення, заявивши про свою солідарність зі справою жителів півночі.

Але успіх не дається Ріду в Америці, заснований письменником журнал «Вперед» не здобув широкого визнання, тому невдовзі його довелося закрити. І в 1870 році, ледь зібравши грошей на зворотний шлях, Ріди повертаються в Англію – вже назавжди. Помер Томас Майн Рід 22 жовтня 1983 року.

В останні роки життя Рід складає науково-популярні книги для юнацтва. Гуманізм і співчуття силам справедливості, майстерність сюжету і сьогодні викликають інтерес до книг Майн Ріда, зробили його популярним в багатьох країнах.

Сьогодні книги Майн Ріда перекладені більш ніж на три десятка мов, включаючи одну з мов американських індіанців. Цей письменник, безумовно, є одним із класиків пригодницького роману – його книгами зачитувалися Джек Лондон і Роберт Льюїс Стівенсон, а це, погодьтеся, дорогого коштує! ..

Українською мовою окремі твори Ріда переклали Микола Дмитренко і Володимир Митрофанов.

Найвідоміший його роман «Вершник без голови» був екранізований в 1973 році радянським режисером Володимиром Вайнштоком.

Тест за романом "Вершник без голови"

Японська поезія про українські первоцвіти

Хайку (хоку)… доволі незвичне та нове для нас, українців, слово. А от для японців все навпаки. Вони надзвичайно люблять читати та складати хайку – трирядкові ліричні поезії. Свої сили у складанні хайку спробували і шестикласники Омельницької філії імені академіка М.А.Доллежаля КЗ «НВК «Основа», після того, як на уроках зарубіжної літератури познайомилися з життєвим та творчим шляхом Мацуо Басьо.

         Хайку (хоку) – традиційний жанр японської ліричної поезії, трирядковий неримований вірш, який складається з 17 складів (5-7-5).

Хайку вважають жанром пейзажної лірики, що будується на певному домінуючому образі, який має викликати в уяві закінчену картину. Найчастіше розповідь в хайку ведеться у теперішньому часі. Це дає змогу автору показати свої переживання, які він відчуває у момент написання хайку.

Мацуо Басьо виділив три риси хорошого хоку:

-         Сабі – зосередженість, спокійна радість самотності;

-         Сіфі – усвідомлення гармонії прекрасного;

-         Наусомі – глибина проникнення. 

Темою для написання хайку є природа, замилування красою оточуючого світу. Тому Всеукраїнська екологічна акція «Первоцвіти», що проходить у лютому-березні, стала провідним мотивом поетичних спроб шестикласників.

Отже, до вашої уваги, хайку по-українськи: