19 липня – день народження Володимира Маяковського. 125 років тому з’явився
на світ поет, якого в усьому світі вважають російським. Справді, писав він
російською мовою. Та за походженням був українцем. І не просто українцем, а з
козацького роду.
«Я не из кацапов-разинь.
Я – дедом казак,
другим – сечевик,
а по рожденью грузин.»
(В.Маяковский
«Нашему юношеству», 1927)
Маяковський народився в Багдаті неподалік Кутаїсі (Грузія). Рід його батька
походив з українських козаків, матері – з кубанських.
У школі Володимир навчався грузинською мовою, в родині говорили російською
та українською, співали українських пісень. Ще в дитинстві хлопця зачаровували
твори Т.Шевченка та М.Гоголя.
Навчався
у гімназіях Кутаїсі, потім – Москви. 1914 року закінчив Московське училище
живопису, скульптури та архітектури.
З усім шалом пристрасної своєї натури захопився революційними настроями.
Друкуватися почав 1912 року (його перша поезія «Ночь»), зараховуючи себе до
футуристів – течії, яка на цілий світ була лише в Італії та Україні, а з його
допомогою – трохи в Росії. Разом з Давидом Бурлюком, Велемиром Хлєбниковим та
Василем Каменським створив одне з перших літературно-художніх угруповань
футуристів «Гілея».
У 1919-1922 роках працював у «ОкнахРОСТА» як поет і художник-плакатист. З 1923
по 1928 рік очолював літературну групу «ЛЕФ» та журнал «ЛЕФ» (з 1927 р. – «Новий
ЛЕФ»).
Під час першої світової війни В.Маяковський писав антивоєнну лірику.
Подорожуючи за кордоном, відвідав Гавану, Мексику, США.
Протягом короткого, але насиченого життя, Володимир Маяковський
неодноразово приїздив в Україну. Київ, Одеса, Херсон, Миколаїв, Харків,
Полтава, Запоріжжя…
Новатор Срібної доби російської поезії, В.Маяковський, відомий не лише
своїми епатажними поезіями, а й кіносценаріями та кіноролями. У 1918-1919 рр. зіграв
головні ролі у фільмах «Рожденный не для денег» (інтерпретація «Мартіна
Ідена» Дж.Лондона), «Барышня и
хулиган»
за романом Е.де Амічіса, «Закованная
фильмой».
Для Всеукраїнського фотокіноуправління створив вісім кіносценаріїв, за
двома з яких були поставлені фільми «Трое» («Дети») та «Декабрюхов и Октябрюхов».
В українських театрах ішли п’єси В.Маяковського «Баня», «Клоп», «Мистерия-Буфф».
Його твори перекладали за життя поета українською М.Семенко, М.Вороний,
М.Бажан, згодом – Д.Павличко, М.Лукаш, Р.Лубківський та інші відомі поети.
12 квітня 1930 року в Москві поет Володимир Маяковський вистрелив собі в
серце. Похований на московському Ново-дівичому цвинтарі.
Маяковський був дуже різним – у поезії, особистому й публічному житті. Але,
безперечно він був дивовижною, талановитою, потужною особистістю.
І ще – він завжди пишався своїм козацьким походженням, любив Україну. Ця любов
раз-по-раз проривалася у його поезіях і
розмовах.