ЛІТЕРАТУРНИЙ СВІТАНОК: Володимир Маяковський: 125 років з дня народження

19 липня – день народження Володимира Маяковського. 125 років тому з’явився на світ поет, якого в усьому світі вважають російським. Справді, писав він російською мовою. Та за походженням був українцем. І не просто українцем, а з козацького роду.

«Я не из кацапов-разинь.

Я – дедом казак,

другим – сечевик,

а по рожденью грузин.»

(В.Маяковский

«Нашему юношеству», 1927)

Маяковський народився в Багдаті неподалік Кутаїсі (Грузія). Рід його батька походив з українських козаків, матері – з кубанських.

У школі Володимир навчався грузинською мовою, в родині говорили російською та українською, співали українських пісень. Ще в дитинстві хлопця зачаровували твори Т.Шевченка та М.Гоголя.

Навчався у гімназіях Кутаїсі, потім – Москви. 1914 року закінчив Московське училище живопису, скульптури та архітектури.

З усім шалом пристрасної своєї натури захопився революційними настроями.

Друкуватися почав 1912 року (його перша поезія «Ночь»), зараховуючи себе до футуристів – течії, яка на цілий світ була лише в Італії та Україні, а з його допомогою – трохи в Росії. Разом з Давидом Бурлюком, Велемиром Хлєбниковим та Василем Каменським створив одне з перших літературно-художніх угруповань футуристів «Гілея».

У 1919-1922 роках працював у «ОкнахРОСТА» як поет і художник-плакатист. З 1923 по 1928 рік очолював літературну групу «ЛЕФ» та журнал «ЛЕФ» (з 1927 р. – «Новий ЛЕФ»).

Під час першої світової війни В.Маяковський писав антивоєнну лірику. Подорожуючи за кордоном, відвідав Гавану, Мексику, США.

Протягом короткого, але насиченого життя, Володимир Маяковський неодноразово приїздив в Україну. Київ, Одеса, Херсон, Миколаїв, Харків, Полтава, Запоріжжя…

Новатор Срібної доби російської поезії, В.Маяковський, відомий не лише своїми епатажними поезіями, а й кіносценаріями та кіноролями. У 1918-1919 рр. зіграв головні ролі у фільмах «Рожденный не для денег» (інтерпретація «Мартіна Ідена» Дж.Лондона), «Барышня и хулиган» за романом Е.де Амічіса, «Закованная фильмой».

Для Всеукраїнського фотокіноуправління створив вісім кіносценаріїв, за двома з яких були поставлені фільми «Трое» («Дети») та «Декабрюхов и Октябрюхов».

В українських театрах ішли п’єси В.Маяковського «Баня», «Клоп», «Мистерия-Буфф». Його твори перекладали за життя поета українською М.Семенко, М.Вороний, М.Бажан, згодом – Д.Павличко, М.Лукаш, Р.Лубківський та інші відомі поети.