23 листопада виповнилося 110
років від дня народження видатного дитячого письменника Миколи Носова. Саме він
створив Незнайку, відправив його в Сонячне місто і на Місяць, запросив Бобика в
гості до Барбоса, винайшов слово «апендікокс» і придумав рецепт Мишкової каші.
Його книги постійно перевидаються. Батьки починають читати Носова дітям, а коли
діти засинають, продовжують читати його книги вже самі собі.
Микола Носов народився в 1908
році в Києві, а його дитинство пройшло в Ірпіні. Носов мріяв стати хіміком і
планував вступати до Київського політехнічного інституту, однак перед самим
вступом передумав і пішов до Київського художнього інституту. Там він захопився
фотографією і кінематографом, а через два роки перевівся в московський
інститут.
Після закінчення ВДІКу Микола
Миколайович довгий час працював режисером-постановником мультиплікаційних,
наукових і навчальних фільмів. Писати дитячі розповіді Носов почав у віці 20
років в 1938 році. Однак слава до нього прийшла лише після закінчення Другої
світової війни. Найбільш же відомим твором письменника стала трилогія про
пригоди Незнайка, що стала «самою дитячою» антиутопією. Серед інших творів
Носова – повість «Вітя Малєєв в школі і вдома», цикл оповідань «Фантазери» та
багато інших.
Микола Носов помер у віці 67
років 26 липня 1976 року. У 2008 році, до сторіччя письменника, у Росії були
випущені срібні монети з його зображенням, а в квітні цього року в Києві ім’ям
Носова була названа вулиця.
До ювілею М.Носова ми згадали
найяскравіші цитати з його книг:
Це завжди так буває. Коли пити
хочеться, так здається, що ціле море вип’єш, а коли станеш пити, так одну кружку
вип’єш і більше вже не хочеться, тому що люди від природи жадібні ...
(«Мишкова каша»)
- Незнайко, ти
невиправний!
- Якби я був виправним, то все наше з вами цікаве життя
відразу б стало нецікавим.
(«Пригоди Незнайка і його друзів»)
- Так ти через рими
будеш на мене всяку неправду складати? - скипів Знайка.
- Звичайно, - відповів Незнайко. - Навіщо ж мені складати
правду? Правду і складати нічого, вона і так є.
(«Пригоди Незнайка і його друзів»)
Такі вже звичаї у місячних
жителів! Місячний коротун ні за що не стане їсти цукерки, пряники, хліб,
ковбасу або морозиво тієї фабрики, яка не друкує оголошень в газетах, і не піде
лікуватися до лікаря, який не придумав якоїсь приголомшливої реклами для
залучення хворих. Зазвичай лунатик купує лише ті речі, про які читав в газеті,
якщо ж він побачить десь на стіні спритно складене рекламне оголошення, то може
купити навіть ту річ, яка йому не потрібна зовсім.
(«Незнайко на Місяці»)
Ось і говори після цього
правду! - бурчав Незнайко, повертаючись додому. - І чому це завжди так буває:
варто вигадати якусь нісенітницю - і тобі всі повірять, а спробуй скажи хоч
найчистішу правду - так тобі накладуть по шиї, і справа з кінцем!
(«Незнайко на Місяці»)
Всі дівчата уявляють, що вони
дуже розумні. Не знаю, чому у них така велика уява!
(«Вітя Малєєв в
школі і вдома»)
