Не перетворюй життя на пісок...

«Наше життя схоже ось на цю склянку: каміння – це справи великі, великі бажання і великі цілі; галька – не такі важливі, але необхідні справи й бажання; а піщинки – це дрібниці життя. Якщо ми турбує­мося лише про дрібниці, гадаючи, що більше зачекає, то наше життя заповнюється дрібницями, як склянка піском. І в нашому житті не за­лишається місця для дійсно важливих речей. А насправді їх не так багато, як насправді небагато ве­ликих камінців. Завжди турбуйся про головне. Не перетворюй своє життя на пісок!»

Дівчинка-веселка, або Коли Полліанна приходить у гості

За новою програмою зі світової літератури учні 5 класу ознайомлюються з повістю Елеонор Портер «Полліанна». Ця книга була написана більше ста років тому (у 1913 р.), але від самого початку і до тепер користується великою популярністю як серед дітей, так  і серед дорослих.

З неймовірним задоволенням познайомились п’ятикласники з дівчинкою Полліанною, яка в свої 11 років, залишившись круглою сиротою, завжди знаходила приводи радіти життю і у будь-якій ситуації бачила щось гарне і позитивне. Ця дівчинка-веселка змогла змінити життя цілого містечка, достукавшись до кожного серця і впустивши сонячні промінці у зашкарублі душі мешканців Белдінгсвіля.

Про своє ставлення до життя, правила «Гри в радість» та про свою подальшу долю розповіла школярам героїня повісті, яка завітала до них на урок. Цікаві завдання від Полліанни дали змогу учням закріпити вивчене на попередніх уроках, поділитися власними враженнями від прочитаного твору та навчитися знаходити приводи для радості у будь-якій ситуації.

Радість – одна з першопочаткових емоцій, емоційне вираження великого щастя. Кожним своїм вчинком Полліанна доводить життєву мудрість: «Життя прекрасне, а бути щасливим – зовсім нескладно».

В житті завжди є радості моменти!

Відкритим будь, і їх не пропусти.

А щоб життя тобі всміхалось,

Йому частіше посміхайся ти!

«Заговори, щоб я тебе побачив!»

 

Справжнє красномовство – це вміння сказати все, що треба і не більше, ніж треба. Здавалося б, чого варте звичайне слово, на що воно здатне. Та словом можна зцілити або глибоко ранити людину, здобути перемогу або поразку. Воно має великий вплив на людську підсвідомість, може багато що розповісти про свого автора.

           Дійсно, саме манера мовлення, словниковий запас та грамотність мовлення дозволяють зробити висновок про рівень освіти, виховання та інтелектуального розвитку людини.

На міжшкільному етапі Міжрегіонального фестивалю ораторського мистецтва «Заговори, щоб я тебе побачив», що пройшов у Малотокмачанській ЗОШ, нашу альма-матер представляли учениці Ахмедова Олександра (4 клас) та Семенова Оксана (11 клас). 

Разом з іншими учасниками фестивалю, учнями Малотокмачанської та Преображенської шкіл, дівчатам вдалося довести, що слово – це інструмент, який впливає на свідомість та вчинки інших людей, а тому володіти ним – високе мистецтво! Виступи школярів вражали дотепністю, емоційністю, щирістю, повнотою висловлювань, дикцією, вмінням переконувати і вести невимушений діалог.

Всі учасники були нагороджені дипломами, пам’ятними подарунками і солодкими призами.

         Вітаємо учасників та бажаємо подальших успіхів в оволодінні мистецтвом слова!

14 лютого - Міжнародний день дарування книг

  "Читайте між рядками

не знайдене в рядках.

Закрита книга - камінь,

відкрита книга - птах".

Анатолій Кичинський

З давніх-давен скарбницею духовного багатства, що поєднує минуле, сучасне і майбутнє, є книга. А вчасно прочитана книга – величезна удача. Вона здатна змінити життя, бути кращим другом і наставником. Недарма в народі кажуть, що людина перестає мислити, коли перестає читати.

Відома народна мудрість стверджує, що «книга - найкращий подарунок». Тож поява у календарі свят Дня дарування книг є зовсім невипадковою. А статус Міжнародного свято здобуло не тільки по причині своєї глобальної суті, а й тому, що корінням своїм воно вийшло з народу, бо ініціатива його появи належить одній звичайній людині – американці Еммі Бродмур – засновниці сайту дитячої книги в США. Ідею підказав її маленький син, який запитав маму, чому немає особливого дня, коли люди дарують один одному книги.

Згодом це починання підтримали в усьому світі велика кількість письменників, блогерів, відомих і звичайних людей. Мета цього дня дуже проста – подарувати кому-небудь хорошу книжку і надихнути інших вчинити так само. 

Пропонуємо Вам декілька простих способів відсвяткувати Міжнародний день дарування книг:

-          Презентуйте книгу перехожому по дорозі у школу чи на роботу;

-          Виберіть книжки зі своєї домашньої бібліотеки і подаруйте друзям чи колегам;

-          Залиште книгу з милою запискою на лавці в парку або в трамваї чи будь-якому іншому людному місці;

-          Завітайте з книжковими подаруночками до дитячого садка, школи, лікарні, притулку…

І не забувайте розповісти про свої результати у соцмережах з хештегом #bookgivingday.

В кожного з нас вдома є книги, які ми вже прочитали і можемо поділитись ними з іншими людьми, які захоплюються читанням. Передати книгу в дар бібліотеці-значить подарувати книзі друге життя і справжнє задоволення багатьом читачам на довгі роки.

Упродовж багатьох століть пам’ятки людської думки накопичувалися саме в бібліотеці. Тому ми, учні 11 класу Омельницької філії імені академіка М.А.Доллежаля, вирішили започаткувати загальношкільну доброчинну акцію «Подаруй бібліотеці книгу!». І почали ми її з того, що 14 лютого 2019 року у Міжнародний день дарування книг поповнили фонд шкільної бібліотеки п’ятитомним зібранням сучасного автора, майстра пригодницького роману Томаса Тімайєра. Його «Хроніки шукачів світів» стануть окрасою нашої бібліотеки і нагадуватиму учням школи про нас.  

Звертаємось до всіх небайдужих з проханням, якщо маєте вдома книги, які вже прочитали і не користуєтесь ними – подаруйте їх нашій шкільній бібліотеці!

P.S:

Томас Тімайєр – сучасний німецький письменник, що видав цілу серію чудових книг в пригодницькому жанрі, яка отримала назву «Хроніки шукачів світів».

Головний герой серії – дивовижний вчений на ім’я Карл Фрідріх Донхаузер, який вважає себе сином великого натураліста Вільгельма фон Гумбольдта. Разом з командою юних супутників він здійснює експедиції в найбільш недосліджені райони Землі, відкриває раніше невідомі народи і племена, зав’язує дружбу з неймовірними істотами, знаходить фантастичні скарби і при цьому примудряється уникнути смертельних небезпек.

Унікальна природа, сильні характери, зіткнення доль на рубежі ХІХ і ХХ століть, незвичайні знахідки – фантастико-пригодницькі історії Томаса Тімайєра миттєво захоплюють читача і не відпускають до самої останньої сторінки.

Нестримна музика кохання

       Горять свічки і музика лунає,

      Вогонь кохання у серцях палає.

      Що знають люди про любов?

      І як про неї говорити?

      Немає слів, немає мов,

      Щоб почуття це зрозуміти.

Кохання... ніхто і ніколи не в змозі буде до кінця пояснити, що ж це таке. Це велика загадка життя, яку прагнув розгадати не один мудрець.

14 лютого майже увесь світ відзначає Свято Закоханих – День Святого Валентина. Існує кілька легенд стосовно появи цього свята, але всі вони поєднані однією думкою – справжнє кохання вище всіх земних перешкод. Таємниче і загадкове, воно стояло і стоїть біля витоків тих миттєвостей, коли в душах людських виникає щось незбагненне, животворяще, викликає подив і захоплення, вводить у світ краси і величі. Тисячоліттями кохання надихає поетів і художників, композиторів і архітекторів на створення своїх шедеврів.

Тому не випадковою стала тема літературно-музичного вечора для учнів 5-11 класів – «Нестримна музика кохання». Захід мав на меті познайомити учнів з історією виникнення свята і традиціями його святкування у різних країнах; з найкращими зразками інтимної лірики світових класиків.

В усі часи в різних країнах люди різного віку писали вірші та складали пісні про кохання. Кожен по-своєму про це говорив – у залежності від епохи, рівня освіти та виховання. Тому на заході у романтичній атмосфері прозвучали вірші Вільяма Шекспіра і Франческо Петрарки, Роберта Рождественського і Олександра Пушкіна, а також пісні сучасних композиторів у виконанні дівчат 5 та 9 класів. За допомогою чарівної поезії учні показали, яким різнобічним може бути кохання. Жодне інше людське почуття не здатне так надихати людину на створення прекрасних речей. І не важливо, в якому столітті чи в якій країні ти проживаєш, адже кожен підвладний коханню.

Крім того учасники заходу переглянули театралізовані уривки з трагедії В.Шекспіра «Ромео і Джульєтта» та поеми у віршах О.Пушкіна «Євгеній Онєгін». Нестримною музикою кохання озвався у серцях школярів прекрасний вальс. Родзинкою свята стали конкурси, в яких школярі показали свої як інтелектуальні, так і творчі здібності.

Змінюються часи і влада, змінюються життя і людський світогляд. Але незмінними залишаються найвищі істини, незмінною лишається людська потреба любити. Нерозгаданою є таємниця душі, в якій незгасимим полум’ям горить священне і нездоланне почуття кохання.

Кохайте! Будьте коханими! І нехай на світі не лишиться жодного серця, якого б не вразила нестримна музика кохання! Зі святом!