День народження детективу

Детектив – чи не єдиний жанр, який має визначений день народження. Він народився разом з публікацією оповідання «Вбивства на вулиці Морг» Едгара Алана По, яке вийшло у часописі Graham’s Magazine (Філадельфія, США) 20 квітня 1841 року.

Зі світлим святом Великодня!

Вітаю Вас з радісним і світлим весняним святом оновлення,

з Великоднем!

Пасха – це не просто червоний день календаря, це можливість духовного очищення і просвітлення, це початок нового життя. Тому, в цей особливий день бажаю Вам міцності духу і сердечного тепла. Нехай янгол-охоронець закриває своїм великим, надійним крилом від усіх негод. Бажаю, щоби щастя приходило в Ваш дім з кожним світанком, а життя наповнювалося яскравими подіями та вірними друзями. Нехай ніжний аромат здобних пасок, яскраві фарби яєць, дзвінкий сміх і світлі посмішки близьких наповнять цей день справжнім дивом і прекрасним настроєм.

Христос Воскрес!

17 квітня – День поезії хайку

 

Хайку – короткий, лише в три рядки вірш, родом з Японії. У ньому немає рими, і тільки ритм відрізняє його від прози. Почуття передаються опосередковано – через образи природи, окремі деталі навколишнього світу.

Хайку не містить повчань. Його завдання – створити поетичну картину, яка збентежить душу та заставить читача замислитися. В цих віршах не прийнято писати про кохання, а також релігію та політику.

І зимування - свято

Якщо в твоєму серці -

Квітуча слива!

Ці три рядки написані Мацуо Басьо. Саме його вважають головним поетом цього жанру. До речі, люди, які пишуть хайку, називаються хайдзинами.

Також з хайку пов’язані такі японські імена як Йоса Бусон, Кобаясі Ісса, Масаока Сікі. Цей жанр привертав увагу і українських поетів, приміром В.Коломійця. А над перекладами хайку в Україні працювали Микола Лукаш, Іван Бондаренко та Геннадій Турков.

Кожний може прочитати хайку по-своєму, знайти співзвучність своїм  думкам. Щоб осягнути такі вірші потрібно тонко сприймати природу, вміти насолоджуватися виглядом звичайної квітки чи пташки. У сучасному світі техніки, бетону та заліза людині все важче побачити красу природи. Тому, коли ви втомитесь від метушні, візьміть в руки книгу з поезією японських хайдзинів, і відчуйте як спокій наповнює ваше серце. А ще краще – спробуйте себе в ролі автора хайку…

Весняний дощ!
Шкода мені людей,
Які не вміють вірша написати.
                                  Йоса Бусон

Книга з кавовим ароматом

Три найсмачніші аромати?

Аромат гарячої кави, свіжої випічки і сторінок нової книжки.

Надея Ясмінска

Роман польської письменниці Йоанни Яґелло «Кава з кардамоном» вперше опублікований у Wydawnictwo Literatura 2011 року і одразу був номінований на «Книжку року 2011» польської секції IBBY. Також роман отримав номінацію на нагороду Donga і потрапив у «Список скарбів» Музею дитячої книги.

У книзі ароматний напій  хоча й винесений у заголовок, але не виконує якоїсь сюжето- або образо твірної функції. Вона виступає з’єднуючим елементом двох закоханих (Адріана і Лінки), є передвісником кохання, символом його зародження.

Напій або його приготування супроводжують двох закоханих підлітків. У кав’ярні вони вперше посмакували цей напій, обравши серед багатьох інших:

«Кава пахла солодко й водночас різкувато. Лінка відчула на язиці смак меду й ще чогось. Якихось невідомих прянощів.

– Що це таке? Не кориця, щось інше. – Кардамон. І певне ще якісь інші прянощі.

– Як зветься ця кава?  Адріан зазирнув у меню. – «Медова пристрасть».

Кава стає символом уваги до смаків і демонстрацією відношення героя:  

«Лінка зробила ковток. Відчула гіркуватий присмак, пом’якшений чимось солодким. Під оксамитовим, ледь медовим відтінком крилося іще щось, наче відкривалося якесь друге дно.

– Кава з кардамоном.

– Смакує?

– Звісно. Сам приготував?

– Ні, гномики начарували. Мені здалося, що тобі вона сподобалася тоді в «Оксамиті».

– Чудова. Навіть краща, ніж тоді.»

Так складна й заплутана історія головної героїні Лінки набуває смаку й аромату. «Смакові» зачепки для читацької аудиторії використовує авторка й у продовженні історії Лінки – книгах «Шоколад із чилі», «Тирамісу з полуницями» та «Молоко з медом».

Українські читачі мають змогу прочитати життєву історію Лінки Барської завдяки перекладачці Божені Антоняк та видавництву «Урбіно». Роман «Кава з кардамоном» входить до шкільної програми із зарубіжної літератури 10-го класу.

Переосмислення мистецтва, або Художники про коронавірус

2 квітня – Міжнародний день дитячої книги

 

Дитячі книги – це не тільки література, коли всім смішно чи кумедно, і не коли все просто і наочно, яскраво і привертає увагу, а коли за допомогою художніх образів, зрозумілих дітям, розповідається про життя, тобто в правильній дитячій літературі перед нами, перш за все, постає яскрава картина світу в різних життєвих ситуаціях.

Починаючи з 1967 року з ініціативи і за рішенням Міжнародної ради з дитячої книги (IBBУ) 2 квітня, в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена, весь світ відзначає Міжнародний день дитячої книги, підкреслюючи тим самим важливу роль дитячої книги у формуванні духовного і інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.

ЦЕ ЦІКАВО! Ганс Крістіан Андерсен народився 2 квітня 1805 року в невеликому данському містечку Оденсе. Він був неперевершеним казкарем, який писав тільки для дітей, а й для дорослих. 

У 2012 році в Данії була виявлена невідома досі казка Андерсена під назвою «Сальна Свічка». Рукопис був знайдений серед паперів в архіві містечка Оденсе місцевим істориком. Фахівці підтвердили справжність роботи, яка, вірогідно, була написана відомим казкарем ще в шкільні роки.

Ганс Крістіан Андерсен

«Сальна Свічка»

Все шипіло і свистіло, коли в котлі запалахкотіло полум’я – це була колиска Сальної Свічки. І з цієї колиски вийшла бездоганна свічка – тверда, біла і струнка. Всі, хто бачив її, вважали, що її чекає світле і блискуче майбутнє.

Вівця, маленька симпатична овечка, була мамою свічки, а плавильний котел – батьком. Від матері вона отримала біле блискуче тіло, а від батька спрагу палаючого полум’я, яка проникла в неї аж до самісіньких кісток.

Ось так вона народилася і зростала – з найкращими і найяскравішими очікуваннями від життя. Вона зустрілася з безліччю найдивовижніших істот і подій, бажаючи пізнати життя, і, вірогідно, знайти те місце, яке підійде їй якнайкраще. Але в світі надто багато тих, хто дбає тільки про себе, а не про Сальну Свічку. Світ не міг зрозуміти значущості свічки і використовував її для своїх потреб, кожен тримав свічку неправильно; чорні пальці залишали безліч відбитків на її дівочій білизні, яка, врешті-решт, зникла, пкрившись брудом зовнішнього світу, який підійшов занадто близько – ближче, ніж свічка могла знести. Та хоча за зовнішнім виглядом цього не можна було сказати, всередині вона залишилася чистою і незабрудненою.

Несправжні друзі не змогли побачити її справжню сутність і відкинули її як непотріб.

Тож, це була бідолашна самотня Сальна Свічка, яка не знала, що їй робити. Вона відчувала себе неймовірно нещасною, тому що витратила своє життя ні на що, вона не могла зрозуміти, для чого існувала, навіщо з’явилася на світ – можливо, для того, щоб в кінцевому результаті зруйнувати себе і інших.

Вона міркувала про це все частіше і частіше, глибшими і глибшими ставали її роздуми. І чим більше вона про це розмірковувала, тим більш пригніченою ставала. Неначе брудний покров затулив її очі.

Але потім вона зустріла маленький вогник – кресало. Воно знало свічки краще, ніж сама Сальна Свічка. У кресала був такий ясний погляд, що воно могло побачити те, що знаходиться глибоко всередині, під оболонкою. І воно побачило всередині свічки багато хорошого. Кресало наблизилося, свічка спалахнула – і її серце розтануло.

Назовні вирвалося полум’я – як тріумфальний факел на щасливому весіллі. З’явилося яскраве світло, яке осяяло все навколо, освітлюючи шлях вперед для ближніх – справжніх друзів – тих, хто здатен розгледіти істину в світлі свічки.

Тіло свічки було досить міцним, щоб живити вогник. Краплини одна за одною, як насінини нового життя, котилися вниз, прикриваючи бруд.

Це був не тільки тілесний, а й духовний шлюб.

Сальна Свічка знайшла своє справжнє місце в житті і показала, що вона справжня свічка, ясніючи багато років на радість собі та оточуючим.

(переклад І.Петровська)

Увага! Карантин!

Загальнонаціональний карантин, який мав тривати до 3 квітня включно,

продовжено на 21 день – до 24 квітня включно!

Увага! Карантин!

З 13 березня в Омельницькій філії імені академіка М.А.Доллежаля

КЗ «НВК «Основа» Преображенської сільської ради

запроваджується тритижневий карантин

Відповідне рішення ухвалено 13 березня 2020 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19».

Відповідно до даної постанови з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на всій території України встановлено карантин. З метою організації та проведення занять та забезпечення неперервності освітнього процесу навчання здійснюватиметься в режимі дистанційної підтримки.       

Графік освітнього процесу під час карантину 

(відповідно до структури навчального року):

16.03 -20.02.2020 – І тиждень

23.03.- 27.03.2020 – весняні канікули

30.03.- 03.04.2020 – ІІ тиждень

Дистанційна підтримка вивчення зарубіжної літератури для учнів 5-9 класів в період карантину буде здійснюватися через блог «Зарубіжна література. Електронний зошит для дистанційного навчання».

Проте, враховуючи, ще не всі учні мають доступ до мережі Інтернет, пропоную традиційні форми  роботи  на відстані (з підручником, посібниками, художніми творами).

З повагою, вчитель зарубіжної літератури

Петровська Ірина Олександрівна

Всесвітній день письменника

3 березня відзначається Всесвітній день письменника.

Свято ухвалили рішенням 48-го конгресу International PEN Club у 1986 р. З тих пір щороку День письменника святкують майже в усіх країнах світу.

Утім це не тільки професійне свято митців пера. У цей день закликають не забувати про те, що письменницька праця має нести правду і захищати свободу слова.

У чому ж секрет успіху письменників? На думку багатьох із них, саме любов до слова, відчуття краси й мудрості зумовили такий вибір – професію творчого неспокою, постійного прагнення до нового, незвіданого, творення магічного слова, яке здатне викликати думку, уяву, образи. Вони яскраво розкривають перед нами сторінки минувшини, відроджують голос тисячоліть і епох, описують сьогодення, пророкують і змальовують чудернацькі картини майбутнього.

Невідомі факти про відомих письменників:

- Редьярд Кіплінг не любив різнокольорових чорнил і писав тільки чорними.

- Найулюбленіший кінематографістами американський письменник – Едгар По. Сюжети його творів увійшли до 114 кінострічок.

- Гоголь був небайдужий до рукоділля. На літо навіть шив собі шийні хустки, які він дуже любив.

- Ернест Хемінгуей дуже любив котів. У його будинку постійно проживали декілька. Сьогодні по музею письменника розгулюють півсотні цих домашніх вихованців і ні в чому не знають потреби.

- Чарльз Діккенс спав, повернувшись на північ, щоб поліпшити свою письменницьку навичку, і перевіряв точність свого положення по компасу.

- Марк Твен був непоганим винахідником. Серед його розробок – блокнот з відривними листочками для журналістів, шафа з розсувними полицями.

За матеріалами журналу "Шкільний бібліотекар"