ТОП-10 цікавих фактів з життя Ернеста Хемінгуея до дня народження письменника

21 липня ми відзначаємо день народження одного з найвідоміших і найцікавіших письменників усіх часів – Ернеста Хемінгуея. Про нього знають абсолютно усі, як мінімум, завдяки повісті «Старий і море». Але і крім цього, у журналіста і письменника було дуже багато оповідань і есе, якими зачитуються практично усі читачі.

Є й такі факти, про які знає обмежене коло шанувальників. Виявляється, на честь письменника названо рибу: він перший зумів зловити Neomarinthae Hemingwayi і дав їй назву. Рушниця, з якої застрелився письменник, тепер називається Hemingway.

Пропоную сьогодні, у 120-ту річницю з дня народження, згадати найцікавіші факти з життя Ернеста Хемінгуея.

Троянди для Петрарки

Франческо Петрарка. 715 років з Дня народження

Поет-лірик, молодший сучасник Данте і старший товариш Боккаччо. Романтик. Оспівав кохану Лауру. Сонети, канцони, балади, мадригали... Один із родоначальників гуманістичної культури Відродження, справив значний вплив на розвиток європейської поезії. Ось, мабуть, і все, що знають про поета люди, далекі від світу літератури.

715 років тому народився Франческо Петрарка, прожив насичене подіями життя і помер, не доживши одного дня до 70-річчя (20 липня 1304 - 19 липня 1374)

Відпустка – час відпочинку, час самоосвіти

Відпустка – чудова пора відпочинку і не тільки… Для педагога – це час роботи над собою, над підвищенням рівня власної освіченості. Я не виключення, і теж вирішила свою відпустку провести з користю, – освоївши дистанційний курс «Додатки Google в освітній діяльності», який вже декілька років поспіль проводиться за підтримки Google Україна в рамках співпраці з Міністерством освіти і науки України з метою забезпечення становлення Нової Української Школи.

Місяць роботи під чітким керівництвом автора курсу Антоніни Букач промайнув швидко і виявився дуже насиченим. Учасники курсу крок за кроком опановували вміння працювати у Google Classroom (у якості учня та вчителя), вести власний сайт-портфоліо та працювати з сайтом-навігатором,  правила користування електронним зошитом у linoit, особливості створення навчальних завдань за допомогою сервісів Padlet та Learningapps, можливості доповнень до Google Документів, Google Таблиць та Google Форм,  правила роботи з каналом YouTube. І це далеко не повний перелік… Місяць кропіткої, але дуже-дуже цікавої праці, – і  результат не змусив себе чекати – я володарка сертифікату, який підтверджує, що курс я опанувала та справилася з підсумковим тестуванням на відмінно!

Дякую Антоніні Букач за чудовий курс, який допомагає крокувати у ногу з часом. А ще я безмежно вдячна пані Антоніні за прекрасну організацію навчання, за індивідуальний підхід до кожного учасника, за розуміння, тактовність і високий професіоналізм!!! Рекомендую усім педагогам за можливості пройти дистанційний курс «Додатки Google в освітній діяльності». Ви отримаєте не лише ґрунтовні знання і практичні навички, а й неймовірне задоволення!!!

У Лондоні на аукціоні продали перше видання творів Гоголя

Перше видання збірки Миколи Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки» продали на торгах аукціонного дому Christie's в Лондоні за 175 тисяч фунтів (близько 5,56 мільйона гривень). Оцінювальна вартість лоту становила 70-100 тисяч фунтів.

Видання продавали в рамках торгів під назвою «Золотий вік російської літератури». Всього на продаж виставили понад 120 рідкісних друкованих видань з приватної європейської колекції, в тому числі твори Пушкіна, Достоєвського, Крилова та Грибоєдова.

Продане на аукціоні видання твору Гоголя 1831 року – це перше видання автора, яке побачила широка публіка. Christie's відзначає, що всі доступні екземпляри свого першого невдалого твору «Ганц Кюхельгартен» Гоголь викупив і спалив.

Повний примірник «Вечорів на хуторі біля Диканьки» у двох томах з’являвся на торгах лише двічі. Одні з попередніх власників видання – князі Воронцови, про що свідчить нанесена на книгу монограма. Загальний виторг за колекцію, за повідомленням аукціонного дому, склав 2,2 мільйона фунтів (близько 70 мільйонів гривень).

Найдорожчим лотом стало перше видання роману Олександра Пушкіна «Євгеній Онєгін», за яке Christie's отримали 467,2 тисячі фунтів (майже 15 мільйонів гривень).

Перше видання роману Олександра Пушкіна «Євгеній Онєгін» 1825-1827 років справжня бібліографічна рідкість.

«У комплект входить видання першого розділу роману в оригінальній палітурці», – повідомили в аукціонному домі.

Серед інших бібліографічних цінностей, що пішли з молотка у вівторок, було і рідкісне перше видання поеми Пушкіна «Руслан і Людмила» 1820 року (продане за 143,7 тисячі фунтів), перше прижиттєве видання байок Івана Крилова 1809 року (72,5 тисячі фунтів), а також збірка віршів Афанасія Фета «Ліричний пантеон» 1840 року – це видання автор більше не передруковував.

За рекордну суму – 68,7 тисячі фунтів – з молотка пішло перше видання «Бісів» Федора Достоєвського 1873 року. Також на аукціоні продали прижиттєві видання творів Достоєвського «Злочин і кара» та «Записки з підпілля».

«Журавлі» Расула Гамзатова… «Журавлі» Марка Бернеса…

Більше 70 років минуло з закінчення Другої світової війни. Наші діти знають про ті жахливі події лише з кінофільмів і сторінок книг, а ще завдяки букету квітів у підніжжя меморіалу та на могилі невідомого солдата, завдяки переможному травневому салюту… З дитинства для мене День Перемоги асоціюється з піснею «Журавлі» у виконанні Марка Бернеса. Сьогодні, 8 липня, пісні-гімну усім полеглим за визволення Батьківщини виповнюється 50 років.

Дагестанський поет Расул Гамзатов написав вірш «Журавлі» на рідній аварській мові, тема журавлів була навіяна відвідуванням розташованого в Хіросімі пам’ятника японській дівчинці на ім’я Садако Сасакі, яка страждала від лейкемії після атомного вибуху в Хіросімі. Садако Сасакі сподівалася, що вилікується, якщо змайструє тисячу паперових «журавликів», користуючись мистецтвом орігамі (в Азії існує повір’я, що тисяча паперових журавликів принесуть на своїх крилах здійснення найзаповітнішого бажання).

Коли Гамзатов летів з Японії додому, він думав про свою матір, звістка про смерть якої прийшла до Японії. Він також згадував старшого брата Магомета, який загинув в боях під Севастополем, згадував іншого старшого брата, безвісти зниклого військового моряка Ахільчі, згадував інших близьких людей, загиблих на кривавих фронтах війни… під тиском цих думок і вражень від споглядання тисяч жінок у білому вбранні біля пам’ятника мужній японській дівчинці і журавлиного ключа… У літаку на висоті кількох тисяч метрів народилася поезія, якій судилося стати відомою піснею.

У 1968 році вірш «Журавлі» в перекладі Наума Гребньова був надрукований в журналі «Новий світ» і починався словами:

Мне кажется порою, что джигиты,

С кровавых не пришедшие полей,

В могилах братских не были зарыты,

А превратились в белых журавлей…

Наум Гребньов – відомий перекладач східної поезії, її класиків і фольклору. В його перекладах або з його участю вийшло більше 150 книг. Після Великої Вітчизняної війни він разом з Гамзатовим навчався в Літературному інституті, і з того часу почалися їхня дружба і співпраця. Гребньов також перекладав вірші батька поета – Гамзата Цадаси.

Вірш «Журавлі», надрукований в журналі, попався на очі співакові Марку Бернесу. Прочитавши поезію, схвильований Бернес подзвонив поетові-перекладачеві Наумові Гребньову і сказав, що хоче зробити пісню. Вони відразу ж обговорили деякі зміни в тексті майбутньої пісні, і Гребньов замінив в тому числі слово «джигіти» на «солдати». Расул Гамзатов згадував: «Разом з перекладачем ми визнали побажання співака справедливими і замість «джигіти» написали «солдати». Це розширило адресу пісні, надало їй загальнолюдського звучання».

З віршами, що включають зміни для майбутньої пісні, співак звернувся до Яна Френкеля, з яким до цього багато співпрацював, і попросив написати музику. Зробити це вдалося далеко не відразу. Тільки два місяці потому, коли композитор написав вступний вокаліз, робота пішла легше. Пізніше Френкель згадував: «Я тут же зателефонував Бернесу. Він відразу ж приїхав, послухав пісню і ... розплакався. Він не був людиною сентиментальною, але нерідко траплялося, що він плакав, коли йому що-небудь подобалося».

Марк Бернес записував «Журавлів», будучи важко хворим. Він уже насилу пересувався, але тим не менше 8 липня 1969 роки син відвіз його в студію, де артист записав пісню з одного дубля. Цей запис став останнім в його житті (помер Марк Бернес через місяць, 16 серпня).

Запис був вперше опублікований незабаром після смерті Бернеса вже в серпневому номері звукового журналу «Кругозір» за 1969 рік.

Через кілька років після появи пісні «Журавлі», в місцях боїв 1941-1945 років, стали зводити стели і пам’ятники, центральним образом яких були журавлі. Пісня стала своєрідним символом спільної скорботи за всіма, хто не повернувся з війни – чиє життя трагічно обірвалося раніше строку. І хоча індивідуальний голос кожної людини зникає з її смертю, але пам’ять про неї залишається в серцях нащадків, музиці вітру, в небі над мовчазними полями, у журавлиному курликанні... Журавлі ж стали символом душ полеглих за Батьківщину…

Вже півстоліття звучить пісня «Журавлі» у виконанні різних відомих співаків, серед яких і кумир багатьох українців – Олег Вінник. Але почалося все у далекому 1969 році завдяки Марку Бернесу:

Елементарно, Ватсон!

 

Детектив, який здатний розповісти про біографію людини по недопалкам, стилю одягу, годиннику і прогулянковій тростині, вражає уяву, але чи зміг би Шерлок Холмс розплутати деякі злочини без допомоги доктора Ватсона, який морально підтримував головного героя, виконував його доручення і консультував по ряду медичних питань? Як то кажуть, якщо Шерлок Холмс – мозок, то Джон Ватсон – серце.

Артур Конан Дойль ніколи не ототожнював себе з Шерлоком Холмсом, а ось в створеному письменником характері Ватсона багато чого перетинається з характером самого Конан Дойля, який, як і його персонаж, залишив лікарську практику заради літератури.

Кажуть, що письменник, розповідаючи життя свого героя, пророкує свою долю. Через рік після «написаної» смерті доктора Ватсона помирає і сам Артур Конан Дойль: як не дивно, саме в день народження свого персонажа, 7 липня.

Отож… Джон Хеміш Ватсон (Уотсон) народився 7 липня 1852 року. Через два роки родина переїжджає до однієї з Британських колоній – Австралії. 1865 року Ватсони повертаються до Англії, де хлопець відвідує Веллінгтон-Коледж у Гемпширі. Згодом Хеміш Ватсон вирішує стати хірургом. У 1872 році Джон Ватсон вступає до Лондонського університету. Працює хірургом у лікарні Св. Варфоломія. 1878 року Дж.Х.Ватсон отримує ранг доктора медичних наук. Як військовий лікар вирушає до Індії. У 1880 р. бере участь у Майвандській битві, де був поранений. На кораблі, який віз товари, доктор Ватсон пливе до Англії. Дорогою додому він захворів на черевний тиф. Врешті-решт повертається до Лондона.

У 1881 році доктору Ватсону, який тоді шукав пристойне житло, містер Стемфорд, з яким Джон познайомився на війні, рекомендує орендувати квартиру на Бейкер-стріт, 221-б, де мешкав містер Шерлок Холмс. Пізніше знайомство з Холмсом Ватсон опише в повісті «Етюд у багряних тонах». 1883 року доктор Ватсон допомагає розплутати детективу справу під назвою «Пістрява стрічка». Через рік доктор Ватсон вирушає до Америки, де закохується та сватається до Констанції Адамс.

1886 року доктор Ватсон повертається до Лондона й одружується на Констанції. Також Ватсон допомагає Холмсу у справі «Берилова діадема». В грудні 1887 помирає його дружина. Щоб хоч якось вгамувати в собі біль втрати рідної людини, Ватсон повертається жити до свого найкращого друга на Бейкер-стріт, 221-б. Того ж року Ватсон видає повість «Етюд у багряних тонах». Наступного 1888 р. доктор Дж.Х.Ватсон допомагає Холмсу в серії розслідувань. В цьому ж році помирає його брат Генрі Ватсон. Під час справи під назвою «Знак чотирьох» Джон закохується в клієнтку Шерлока Холмса міс Мері Морстен, на якій дещо пізніше одружується.

У 1891 та 1892 рр. видає декілька оповідань про свої пригоди з Шерлоком Холмсом. Невдовзі на Ватсона очікує страшне горе: його друга дружина помирає. 1894 року Ватсон знову повертається на Бейкер-стріт, а також друкує оповідання та повісті. 1902 року переселяється та втретє одружується. До 1913 року публікує нові оповідання. В 1914 році доктор Ватсон допомагає Холмсу в їхній останній справі «Його останній уклін», в якій вони зловили німецького шпигуна.

До кінця життя Ватсон публікував пригоди, які йому довелося пережити. В 1929 році він помер.

Чарівні книги, або Що почитати в ніч на Івана Купала

7 липня відзначається одне з найголовніших свят календаря слов’янських народів – День Івана Купали. Це старовинне літнє народне свято має дуже давнє язичницьке коріння, а ніч напередодні Івана Купали сповнена складним обрядовим комплексом, пов’язаним з водою, вогнем і травами: плетіння вінків, розпалювання багать, знищення опудала, перестрибування через багаття або через букети зелені, обливання водою, ворожіння, вистежування відьми, нічні безчинства, пошук квітки папороті...

Це та ніч, коли все зло залишається по іншу сторону багаття. Нехай же так і буде в житті кожного з нас, нехай квітку папороті знайде кожен, кому потрібне диво! І нехай попереду вас чекає тільки щастя і радість, а горе будуть спалені в яскравому полум’ї!

Пропоную вашій увазі книги, дії яких так чи інакше пов’язані з цим красивим древнім святом. Як виявилося, їх зовсім небагато:

Микола Гоголь «Вечір напередодні Івана Купала». Це красива казка про кохання і чорну силу, про те, що багатство здатне занапастити душу людини. І якраз напередодні Івана Купала, коли темні сили гуляють всю ніч. Історія ця про те, як закоханий юнак Петро вирішує будь-яким способом возз’єднатися зі своєю коханою-красунею і в підсумку платить за цю справджену мрію занадто високу ціну ... Пам’ятаєте: «Дивися, Петре, ти встиг якраз вчасно: завтра Івана Купала. Одну тільки цю ніч на рік і цвіте папороть. Не прогав!»?

Юрко Покальчук «Озерний вітер». Повість заводить читача в химерний світ дохристиянської міфології України. Озерний княжич Волин, що живе в світі русалок, водяників, вовкулаків та інших лісових демонів, випробувавши людську любов, проходить складний шлях тверджень і втрат. Незважаючи на всі застереження друзів – духів лісу і води – він закохується в красиву дівчину, а ніч напередодні Івана Купала стає випробуванням для закоханих ...

Олена Обухова, Наталія Тимошенко «Легенди давнього озера». У детективному романі група дослідників-любителів береться розгадати загадкові смерті людей, які сталися на озері п’ять років тому в ніч на Івана Купала. Офіційне слідство визнало їх смерті природними, але один з місцевих жителів впевнений, що вони стали жертвами чудовиська, що живе в глибинах озера. Героям належить розібратися в купі легенд, чуток і теорій, щоб знайти істину. Чи зможуть вони своїми очима побачити чудовисько-вбивцю, а головне – чи вдасться друзям уникнути смерті, зустрівшись один на один з небезпекою?

Софія Чайка «Доля, або пригоди в ніч на Івана Купала». Що робити дівчині, коли її обранець збирається одружитися з іншою? Віра вирушає в Зачарований ліс, де на березі загадкового озера зустрічає мавку. Чи може це їй привиділося? Адже напередодні Івана Купала можливо все, навіть зустріти свою долю та побачити як цвіте папороть.

Віктор Анохін «Сільські легенди. Ніч на Івана Купала». Цього разу домовику Древичу, лісовику Шатуну та польовику Копитичу належить відсвяткувати чергове важливе свято. Вночі на берег загубленого глибоко в лісі озера вийдуть русалки. Хто ж переможе в гонці за таємничою квіткою папороті?